Вічні цитати Тараса Шевченка

Хто не журиться, не плаче, то той ніколи й не радіє.

1848

Ну що б, здавалося, слова…
Слова та голос — більш нічого.
А серце б’ється — ожива,
Як їх почує!

1848

Коли мене неволя і горе не побороло, то сам я не звалюся.

1858

В мене багато дечого нема, а часом і чис­тої сорочки; а гордості та пихи я ще в моєї матері позичив, у мужички, у безталанної крепачки.

1859

Так от, бач, живу, учусь, нікому не кланяюсь і нікого не боюсь, окроме Бога. Велике щастя буть вольним чоловіком: робиш, що хочеш, ніхто тебе не спинить. 

1839

Да, человек в несчастии живет в самом се­бе, как говорят разумные люди, т.е. размышляет. А к чему ведет размышление? Спросить бы этих умных людей. К тому, что разрушает надежду, эту всесветную пре­красную обманщицу!

1852

 

Мы вообще более или менее любим извинять свои даже неизвинительные проступки и маскировать их чем попало, лишь бы казалось правдоподобно.

 1854

Мені ж, мій Боже, на землі
Подай любов, сердечний рай!
І більш нічого не давай!

1860

Пребезумний в серці скаже,
Що Бога немає

1845

 Здається — кращого немає нічого в Бога, як Дніпро та наша славная країна…

1848

Ничтожны материальные нужды в сравнении с нуждами души — а я теперь брошен в жертву той и другой!

1860

Це правда, що окроме Бога і чорта в душі нашій єсть ще щось таке, таке страшне, що аж холод іде по серцеві, як хоч трошки його розкриєш

1842

 

Лучше любить і робить, аніж писать і го­ворить.

1860

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Источник: elle.ua

Опубликовано 09 Мар 2019 в 10:50. Рубрика: разное. Вы можете следить за ответами к записи через RSS.
Вы можете оставить отзыв или трекбек со своего сайта.

Ваш отзыв

Вы должны войти, чтобы оставлять комментарии.